Адвокатам  АО “Фактор Права” в черговий раз вдалося гідно захистити інтереси клієнта в спорі з  ДФС щодо нарахування штрафних санкцій через несвоєчасну, на думку ДФС, сплату податку на прибуток  підприємств.

В цьому випадку органи ДФС, керуючись ст. 126 ПКУ, застосували до підприємства штрафні санкції в розмірі 20 % від ніби-то несвоєчасно сплаченої суми податку на прибуток через те, що підприємство помилково не відобразило  суму сплачених підприємством авансових внесків з податку на прибуток в річній звітній декларації на прибуток, а згодом самостійно виправило цю помилку в уточнюючій декларації. Через це у звітній річній декларації у підприємства були вказані значні обсяги податкового зобов'язання зі сплати податку, а після подання уточнюючої декларації вказані зобов'язання в декларації вже були відсутні через їх залік сумою раніш сплачених авансових внесків з податку на прибуток.  

На думку ДФС, подавши річну звітну декларацію з податку на прибуток з  помилково зазначеними в ній податковими зобов'язаннями, підприємство узгодило таку суму зобов'язань та мало б її сплатити. Також ДФС  вважало, що вказані податкові зобов'язання були погашені підприємством шляхом подачі уточнюючої декларації, яка була подана після кінцевої дати подання річної декларації з прибутку, а тому до підприємства було застосовано зазначений штраф.

В той же час, згідно із п. 87.1 ст. 87 ПКУ, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Отже, керуючись вимогами  п. 87.1 ст. 87 ПКУ органи ДФС мали б без заяви підприємства та подання ним уточнюючої декларації, зарахувати суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток в рахунок погашення зобов'язань підприємства зі сплати цього податку, що і було підтверджено відповідними судовими рішеннями на користь підприємства.