Життєвою є ситуація, коли помирає учасник товариства з обмеженою відповідальністю, який володів часткою у статутному капіталі розміром 50 % і більше і одночасно був особою, яка діяла як одноосібний виконавчий орган (голова колегіального виконавчого органу) (надалі – директор).

За такої ситуації мінімум на півроку блокується діяльність загальних зборів учасників товариства та дуже часто блокується діяльність самого товариства. Оскільки без директора діяльність підприємства неможлива. Наслідком цього може стати зниження вартості активів товариства, а в деяких випадках знищення самого бізнесу.

На підставі аналізу чинного українського законодавства розглянемо варіанти, яким чином забезпечити функціонування підприємства та зберегти бізнес після смерті учасника, який володів часткою у статутному капіталі розміром 50 % і більше.

Першим розглянемо варіант, що запропонував законодавець в пункті 37 модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 367. А саме, у разі смерті директора товариства з обмеженою відповідальністю, в модельному статуті товариства з обмеженою відповідальністю врегульовано порядок вступу на посаду виконуючого обов’язки директора товариства з обмеженою відповідальністю до обрання в установленому порядку іншої особи, наступною юридичною конструкцією:

«У разі смерті особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган (голова колегіального виконавчого органу) Товариства, виконувачем обов'язків до обрання в установленому порядку іншої особи стає заступник одноосібного виконавчого органу (член колегіального виконавчого органу, який є найстаршим за віком), якщо така посада відсутня або вакантна, - головний бухгалтер Товариства, якщо посада головного бухгалтера Товариства відсутня або вакантна, - працівник Товариства з найвищою заробітною платою, нарахованою за останній повний календарний місяць, що передує місяцю, в якому відповідна особа померла. Якщо двом або більше працівникам Товариства за відповідний місяць нараховано однакову заробітну плату, виконувачем обов'язків стає той з них, який є найстаршим за віком».

Такий порядок вступу на посаду виконуючого обов’язки директора  до обрання іншого директора є цілком законним і логічним і міг би бути використаний товариствами з обмеженою відповідальністю в своїх статутах на випадок смерті директора товариства. Однак, такий порядок призначення виконуючого обов’язки директора товариства, у випадку смерті директора товариства, може бути корисним з метою вирішення короткострокових завдань внутрішньої організації діяльності підприємства до моменту обрання нового директора товариства, якщо померлий директор був власником частки у статутному капіталі товариства розміром менше 50 %. Тобто є можливість швидко скликати загальні збори учасників товариства і обрати нового директора підприємства.  Якщо ж директором товариства з обмеженою відповідальністю була особа, яка володіла часткою у статутному капіталі розміром 50 % і більше, то виконуючий обов’язки директора товариства, який зайняв цю посаду згідно з таким порядком, буде виконувати свої обов’язки щонайменше протягом шести місяців - до моменту прийняття  спадкоємцями частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю,  вступу спадкоємців  до товариства та проведення загальних зборів учасників, на яких буде призначено нового директора. При цьому виконуючий обов’язки директора не буде повноцінним керівником товариства, оскільки у товариства виникнуть складності з внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) про виконуючого обов’язки директора товариства (згідно з частиною 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, державному реєстратору необхідно подати рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру). Без внесення відомостей про виконуючого обов’язки директора товариства до Єдиного державного реєстру діяльність підприємства у відносинах з третіми особами фактично буде заблокована. Товариство не зможе розпоряджатися своїми банківськими рахунками, виникнуть складнощі у роботі з держаними контролюючими органами, у тому числі з органами державної податкової служби. Товариство стикнеться з проблемою електронного адміністрування податку на додану вартість та проблемою отримання електронних довірчих послуг.

Другий варіант вирішення вищеозначеної проблеми, який пропонується юридичною спільнотою, - це  призначення за життя директора товариства заступника директора, який наділяється тими ж повноваженнями, що і директор підприємства. Про такого заступника директора вноситься інформація до Єдиного державного реєстру, як про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Також, заступнику директора надається право першого підпису банківських та інших фінансових документів, подається інформація до держаних контролюючих органів, що такий заступник директора наділений повноваженнями діяти від імені підприємства без довіреності у тому числі подавати відповідну звітність.  У такому випадку, у разі смерті директора підприємства, який володів часткою у статутному капіталі розміром 50 % і більше, заступник директора зможе на законних підставах виконувати обов’язки директора товариства до моменту оформлення спадщини та призначення нового директора. Проте, і у такого варіанту страхування на випадок смерті директора є свої недоліки. Наділяючи іншу особу, окрім директора, такими ж повноваженнями, що і  у директора, підприємство фактично отримує двох повноцінних керівників.  Що може стати причиною корпоративних конфліктів. Також, не кожний керівник погодиться мати заступника з такими ж повноваженнями, що і у нього. Крім того, більшість підприємств не можуть собі дозволити в організаційній структурі мати повноцінного заступника директора.

Третій варіант, який пропонується до вашого розгляду, - створення в товаристві наглядової ради, яка наділяється відповідними повноваженнями. Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено створення такого органу, як  наглядова рада. Створення наглядової ради в товаристві з обмеженою відповідальністю може бути реальним страхувальним механізмом, який забезпечить діяльність товариства після смерті директора, який одночасно був учасником товариства, що володів часткою у статутному капіталі розміром 50 % і більше. Так, згідно з статтею  38 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. При цьому створення наглядової ради може не вимагати взагалі ніяких витрат. Відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним. Договір, що укладається з членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.  Якщо учасники товариства не бажають передавати свої повноваження щодо призначення та звільнення директора товариства наглядовій раді у звичайних умовах діяльності товариства, то такі повноваження можна надати наглядовій раді у виключних випадках. Наприклад, на період з моменту смерті учасника товариства, що володів часткою у статутному капіталі у розмірі 50 % і більше, до моменту прийняття спадщини на частку спадкоємцями та вступу ними в товариство. До того ж, наглядову раду в товаристві можна створити виключно для реалізації цієї конкретної задачі. 

Якщо у Вас залишились питання або, на підставі прочитаного, з’явилось бажання вдосконалити свої корпоративні відносини, адвокати АДВОКАТСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ «ФАКТОР ПРАВА» нададуть Вам консультацію та підготують необхідні документи.

За більш детальною інформацією зателефонуйте нам або надішлить електронне повідомлення.

Автор: Адвокат АО «ФАКТОР ПРАВА» Пшенько Сергій