В ході перевірки дотримання вимог податкового законодавства органи ДФС іноді вдаються до хитрощів та намагаються обґрунтувати ніби-то несвоєчасну сплату податків наявністю у платника інших порушень вимог законодавства, що в очах правосуддя робить із платника податків системного порушника, який заслуговує на горіхи по повній.

У випадку, який супроводжували адвокати АО “Фактор Права”, інспектор ДФС в ході перевірки платника встановила ніби-то безтоварні операції цього платника з іншими контрагентами, які мали ознаки фіктивності, через що в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні вказала на заниження платником ПДВ по цих операціях. Одночасно з цим, інспектор ДФС визнала, що наявні у платника первинні документи по цих операціях не є таковими, через що платник ніби-то не мав права відображати ці операції в своєму податковому обліку і, через що, ніби-то вчинив додатково і адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.

Диспозиція цієї статті визначає за правопорушення відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Проте у складеному інспектором ДФС протоколі на директора платника  за ст. 163-1 КУпАП, інспектор послався лише на загальні норми ПКУ, які передбачають обов'язок платника вести податковий облік, без уточнення в чому саме полягало порушення директором платника порядку ведення податкового обліку.

Не дивлячись на оскарження акту перевірки та складеного на його підставі ППР  в порядку адміністративного судочинства, наявність документів які підтверджували правильність та обґрунтованість ведення платником податкового обліку, суд першої інстанції визнав керівника винним за ст.  163-1 КУпАП, а справу закрив через сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість апеляційний суд погодився з доводами скарги  адвокатів АО “Фактор Права”, рішення суду скасував, провадження у справі закрив на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях директора складу адміністративного правопорушення.

При цьому, апеляційний суд вказав на те, що виписана в протоколі суть вчиненого правопорушення не дає можливість зрозуміти в чому конкретно полягає з боку директора товариства порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, а посилання на норми ПКУ не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться у вину керівнику, чим порушується право останнього на захист.

Також суд зазначив, що оскільки правопорушення стосується службової особи підприємства, то в протоколі необхідно зазначати чи є відповідне порушення наслідком невиконання службовою особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.

Отже, завдяки злагодженим діям адвокатів АО “Фактор Права”, вдалося підтвердити безпідставність притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності та попередити наміри ДФС підкріпити свою позицію в адміністративній справі рішенням суду в справі про адміністративне правопорушення.