Смерть людини припиняє її правоздатність і відкриває спадщину для її спадкоємців. Людина перестає існувати фізично, але значна кількість цивільних відносин, у яких вона була носієм прав та обов’язків, переходять до інших осіб - спадкоємців.

Такий перехід прав і обов’язків (спадщини) від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) зветься спадкуванням. Спадкування забезпечує оборотоздатність об’єктів цивільних прав, тобто можливість об’єктів цивільних прав вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Загальні умови та порядок спадкування регламентуються Цивільним кодексом України.

Метою ж даного дослідження є вивчення порядку спадкування часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю та товаристві з додатковою відповідальністю (надалі – «товариство»).

Розглянемо декілька варіантів розвитку подій після смерті учасника товариства.

1. Після смерті учасника товариства є його спадкоємці, які бажають прийняти у спадщину частку у статутному капіталі товариства та стати учасниками товариства.

Такий варіант розвитку подій більш-менш прописаний у законодавстві, яке дає відповіді на найбільш поширені питання:

Коли відкривається спадщина на частку у статутному капіталі товариства? Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Який строк встановлено для прийняття спадщини на частку у статутному капіталі товариства? Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця (ст. 1270 Цивільного кодексу України). У цей строк спадкоємці повинні подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини;

Чи потрібна згода інших учасників товариства на прийняття спадщини у вигляді частки у статутному капіталі товариства та вступ спадкоємців до товариства? На сьогоднішній день після декількох протягом 2019 року змін, внесених до Цивільного кодексу України, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» законодавство не передбачає згоди учасників товариства на прийняття спадщини на частку у статутному капіталі товариства та вступ спадкоємців до товариства. Так, згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства.

Що повинен зробити спадкоємець для прийняття спадщини у вигляді частки у статутному капіталі товариства, та який порядок вступу до товариства? Для прийняття спадщини, у тому числі у вигляді частки у статутному капіталі товариства, спадкоємець повинен протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини подати заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини, та через 6 місяців з моменту відкриття спадщини отримати у нотаріуса свідоцтво на право спадщини на частку у статутному капіталі товариства. Для вступу до товариства спадкоємці повинні подати державному реєстратору наступні документи:

  • заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
  • документ про сплату адміністративного збору;
  • заяву про вступ до товариства справжність підпису на якій засвідчується нотаріально;
  • нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право на спадщину.

2. Після смерті учасника товариства спадкоємці прийняли у спадщину частку у статутному капіталі товариства, але протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону.

У такому випадку в залежності від розміру частки, померлого учасника, відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» можливі наступні варіанти розвитку подій. У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

Тобто, якщо частка померлого учасника становила менше 50 відсотків, та протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини спадкоємці такого учасника не подали заяву про вступ до товариства, товариство може виключити учасника з товариства. Враховуючи, що строк на прийняття спадщини за загальним правилом становить 6 місяців, через півтора року з моменту смерті учасника інші учасники можуть його виключити, якщо спадкоємці не втупили до товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Фактично з товариства виключається вже померла особа.

В такому випадку товариство відповідно до вимог законодаства повинне визначити вартість частки померлого учасника станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства, та повідомити її спадкоємцям не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення померлого учасника. При цьому, конструкція статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (яка регулює порядок виплати вартості частки статутного капіталу виключеному учаснику) побудована недолуго та містить в собі логічний недолік. І якщо читати її буквально, то в ній не визначено строк для виплати товариством спадкоємцям померлого учасника вартості його частки у статутному капіталі. Тому для уникнення спірних ситуацій, які можуть виникнути з приводу виплати спадкоємцям вартості частки померлого учасника, якщо такі спадкоємці не бажають володіти часткою у статутному капіталі товариства, рекомендуємо все ж таки вступити в товариство і відразу подати заяву про вихід з нього. Крім того, вступивши в товариство, ви будете мати додаткові можливості для розпорядження часткою у статутному капіталі товариства.

Але, якщо частка померлого учасника становила 50 відсотків або більше, та протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини спадкоємці такого учасника не подали заяву про вступ до товариства, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів померлого учасника.

При цьому законодавством не визначено граничної межи строку, протягом якого товариство може виключити померлого учасника з товариства або протягом якого прийняти рішення про ліквідацію товариства. Отже, якщо діяльність товариства не буде заблокована через відсутність голосів для прийняття рішень загальними зборами, учасники товариства, що залишились, можуть будь-який строк утримувати товариство.

У разі прийняття рішення про ліквідацію товариства через не вступ до товариства спадкоємців учасника товариства, який володів часткою у статутному капіталі у розмірі 50 відсотків або більше, майно товариства, що залишилось після ліквідаційної процедури, повинне ділитися між учасниками товариства та спадкоємцями померлого учасника.  

3.Після смерті учасника товариства відсутні його спадкоємці або жоден зі спадкоємців не прийняв спадщину.

Такий варіант також імовірний, проте питання поведінки товариства у разі відсутності спадкоємців померлого учасника товариства Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не врегульоване. Що ж робити в такій ситуації товариству та учасникам, що залишились в товаристві? Вважаю, що, якщо це буде вигідно товариству та його учасникам, товариство може розпочати процедуру визнання частки у статутному капіталі померлого учасника відумерлою спадщиною.

Так, відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до вищевикладеного, вважаю, що процедура спадкування частки у статутному капіталі є недосконалою і потребує подальшого нормативного врегулювання. Наприклад, залишається неврегульованим питання призначення нового керівника товариства у період оформлення спадщини, якщо помер власник частки у статутному капіталі товариства розміром 50 відсотків або більше і який одночасно був керівником цього товариства.

На мою думку, було б доцільно на час оформлення спадщини частки померлих учасників передавати в управління уповноваженому державному органу з правом голосу на загальних зборах, встановивши обмеження щодо прийняття рішень з певних питань (відчуження нерухомого майна, отримання або надання позик, участь у заснуванні підприємств тощо). Це б сприяло забезпеченню балансу інтересів спадкоємців та інших учасників товариства. При цьому варто враховувати, що відсутність можливості прийняття загальними зборами будь-яких рішень, в тому числі з питань поточної господарської діяльності під час оформлення спадщини та вступу спадкоємців до товариства, в зв'язку з відсутністю у учасників необхідної кількості голосів, може призвести до зниження вартості активів товариства та знищення самого бізнесу.

Автор: Адвокат АО «ФАКТОР ПРАВА» Пшенько Сергій