17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII (надалі – Закон № 2275-VIII).

Прийняття Закону № 2275-VIII є позитивним кроком у регулюванні діяльності товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю. Проте, нажаль, цей закон містить і ряд недоліків. Зокрема, Закон № 2275-VIII, який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників, не містить визначення понять «товариство з обмеженою відповідальністю» та «товариство з додатковою відповідальністю». Визначення цих термінів міститься в Господарському кодексі України. Так, згідно частини 3 статті 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 2275-VIII та частини 1 статті 82   Господарського кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Згідно з частиною 5 статті 11 Закону № 2275-VIII у статуті товариства зазначаються відомості про: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Також, частиною 6 статті 11 Закону № 2275-VIII встановлено, що статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Частиною 1 статті 79 Господарського кодексу України встановлено, що порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюється законом.

Отже, згідно з частиною 5 статті 11 Закону № 2275-VIII статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен містити наступні відомості:

  • повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
  • органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
  • порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 57 Господарського кодексу України статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством.

Згідно зі статтею 82 Господарського кодексу України установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього кодексу.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів (частина 4 статті 82 Господарського кодексу України).

Відповідно до вищевикладеного постає питання чи існує правова колізія між нормами, викладеними у статті 11 Закону № 2275-VIII, та нормами, викладеними у статтях 57, 80, 82 Господарського кодексу України, щодо змісту статуту товариства з обмеженою відповідальністю?

На думку адвокатів АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ  «ФАКТОР ПРАВА» відсутня правова колізія у питанні змісту статуту товариства з обмеженою відповідальністю. Така позиція ґрунтується на наступному:

  • по-перше, не викликає сумніву, що товариство з обмеженою відповідальністю є суб’єктом господарювання та господарським товариством, і норми Господарського кодексу України також регулюють відносини та правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю;
  • по-друге, і Закон № 2275-VIII, і статті 57, 80, 82 Господарського кодексу України на сьогоднішній день є чинними;
  • по-третє, Закон № 2275-VIII не містить застереження про те, що перелік відомостей, перелічених в частині 5 статті 11 цього закону, є вичерпним і достатнім. Натомість, частиною 6 статті 11 Закону № 2275-VIII встановлено, що статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Таким чином, враховуючи те, що між нормами статті 11 Закону № 2275-VIII та норми статей 57, 80, 82 Господарського кодексу України відсутні протиріччя з одного і того самого предмета регулювання, між ними не існує неузгодженості, вони не конкурують між собою, а доповнюють одна одну - відсутня правова колізія між цими нормами. Фактично диспозитивна норма частини 5 статті 11 Закону № 2275-VIII доповнюється імперативними нормами статей 57, 80, 82 Господарського кодексу України.

Можна довго спорити, що приймаючи Закон № 2275-VIII, законодавець мав на увазі, що Закон № 2275-VIII є спеціальним нормативно-правовим актом, і передбачалося, що виключно ним буде регулюватися правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників. Тоді чому, змінюючи статті 79, 86 та виключаючи статті 87, 88, 91, 92, 207 Господарського кодексу України, законодавець не змінив та не виключив відповідні нормами статей 57, 80, 82 Господарського кодексу України, що регулюють відповідні відносини товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю? Також, зважаючи на визначення поняття «товариства з обмеженою відповідальністю», наведеного в частині 3 статті 80 Господарського кодексу України, постає питання, чи буде товариство вважатися товариством з обмеженою відповідальністю, якщо розмір часток учасників у статутному капіталі не буде зазначений у його статуті?

Відповідно до вищевикладеного АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ  «ФАКТОР ПРАВА» рекомендує під час створення та при підготовці нової редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю, враховувати вимоги щодо змісту статуту товариства, викладених, як в Законі № 2275-VIII, так і у відповідних нормах статей 57, 80, 82 Господарського кодексу України.

Окремо зауважимо, що на сьогоднішній день існують вже непоодинокі випадки, коли державні реєстратори відмовляли у державній реєстрації товариств з обмеженою відповідальністю, керуючись частиною 9 статті 82 Господарського кодексу України та пунктом 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», посилаючись на те, що зміст статуту не відповідає нормам статей 57, 80, 82 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2275-VIII протягом року з дня набрання чинності цим законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Закон № 2275-VIII не встановлює імперативного обов’язку товариств затверджувати і реєструвати нову редакцію статуту, як і не встановлює відповідальності за не приведення до 17 червня 2019 року статутів у відповідність до Закону № 2275-VIII. Проте, по закінченню року після вступу Закону № 2275-VIII в силу, положення статуту, що не відповідають його нормам, втратять силу. Безумовно, діяльність товариства не буде автоматично заблокована, але ризик, що підприємства зіткнуться з деякими труднощами в своїй діяльності, дуже високий. Впевнені, що такі труднощі в першу чергу виникнуть у відносинах з нотаріусами та з банківськими установами.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про нотаріат» при перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з її установчими документами, інформацією про таку особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Частиною 3 статті 47 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства.

Згідно з Статею 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та  документи,  необхідні для вчинення нотаріальної дії. Також згідно з цією ж статею нотаріусу забороняється приймати для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства.

Щодо відносин з банками, зазначимо, що відповідно до пункту 1.17. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. № 492, документи, подані клієнтом для відкриття рахунків, мають бути чинними та містити достовірну інформацію на час їх подання банку. За наявності в банку підтвердженої інформації про те, що будь-який з поданих документів є нечинним, банк відмовляє особі у відкритті рахунку.

На підставі вищевикладеного дуже рекомендуємо представникам бізнесу привести статути своїх товариств у відповідність з Законом № 2275-VIII. Це не дуже складна процедура, яка не вимагає великих витрат. Проте, у найближчий час дана процедура буде мати великий ажіотаж з боку суб’єктів господарювання, в зв’язку з чим державні реєстратори, які реєструють відповідні зміни, будуть перевантажені й не зможуть зареєструвати зміни до статутів товариств усім бажаючим у термін до 17 червня 2019 року.

Якщо Ви бажаєте зекономити час та зберегти свої нерви, АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ФАКТОР ПРАВА» пропонує Вам кваліфіковану допомогу з підготовки необхідних документів та державної реєстрації статутів товариств, які б відповідали вимогам Закону № 2275-VIII.

За більш детальною інформацією зателефонуйте нам або надішлить електронне повідомлення.

 

Автор: Адвокат АО «ФАКТОР ПРАВА» Пшенько Сергій